У кожного більш-менш великого міста є свої герб та прапор. Що вже казати про обласний центр Закарпатської області. Кожен прапор і герб мають свою дуже цікаву та довгу історію. Багатьом ужгородцям, та й не тільки, дуже цікаво, як взагалі були придумані символи міста та області. Скільки існують символи міста і області? Як же були придумані символи міста? І яка у них історія? Про це і йтиметься у статті на iuzhhorod.com.
Коли утвердили символи Закарпатської області?
Щоб зрозуміти, як було створено герб Ужгорода, варто спочатку розібратися, як створили герб та прапор Закарпатської області. Герб затвердили 18 грудня 1990 року рішенням сесії Закарпатської обласної ради народних депутатів XXI скликання. Цей герб є французьким щитом, розсіченим на дві рівні вертикальні частини.
Права половина поля розділена горизонтально на сім рівновеликих смуг із чергуванням золотистого та синього кольорів, з яких перша смуга – це синя, а друга – золотиста.
У лівій частині щита на срібному фоні зображений червоний ведмідь, що стоїть на задніх лапах і повернений праворуч.
Герб виконали у традиційному для Закарпаття поєднанні кольорів. Золотий або жовтий колір означає віру, багатство та милосердя. Синій вказує на чесність, вірність та бездоганність. Срібний колір або білий уособлює надію, шляхетність і правдивість. Срібло вважається благородним металом і часто використовується в історичних емблемах та гербах краю. Срібна земля – широко вживана поетична назва Закарпаття. Червоний колір відповідає мужності та сміливості.
Прапор Закарпатської області було зроблено набагато пізніше. Його затвердили 27 лютого 2009 року рішенням Закарпатської обласної ради V скликання. Він є прямокутним полотнищем, на якому в горизонтальному положенні розміщені рівновеликі смуги жовтого і синього кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжині становить 2:3 відповідно.
У крижі прапора на синій смузі розташований рівновіддалений від усіх трьох країв смуги на одну третину своєї ширини герб Закарпатської області.
Ужгород до здобуття своєї першої геральдики
Точне розташування фортеці, яка до XIX століття називалася Унгварською, не встановлено. Швидше за все, вона була у Горянах. Інші вважають, що вона була розташована трохи західніше нинішнього міста, а ще інші, що вона височіла там, де розташовується сьогодні місто. На час приходу угорців у 896 році тут могло бути земляне укріплення, навколо якого мешкало слов’янське населення – предки сучасних українців.
Довгий час Ужгород був малим поселенням, яке дуже відставало у своєму розвитку від таких населених пунктів краю як Мукачеве та Берегове, які отримали статус (і пов’язані з цим печатки) ще у 1376 році. З початку XIV століття Ужгород став центром феодального володіння, домінії, наданої першим представником Анжуйської династії Карлом Робертом родині Другет, які прийшли разом із Італії. Закріплення нової династії на престолі супроводжувалося виступом проти неї ватажків магнатних сімей. Результати боротьби були на користь Другетів, які володіють Ужгородською домінією до кінця XVII століття. Домінія простягалася на території сучасних Ужгородського, Великоберезинського та Перечинського районів, а також охоплювала 30 поселень в другій половині XV століття.
За часи реформаційного руху, що розгортався в XVI столітті, Другети спочатку підтримували реформацію, а потім повернулись у лоно католицької церкви. Вони виступили провідниками контрреформаторства в Закарпатській області. Заснована ними у 1613 році в Гуменному єзуїтська гімназія була переведена у 1644 році до Ужгорода. Вона відіграла певну роль у культурному розвитку регіону – спершу виконувала функцію поста католицизму у боротьбі проти реформації та православ’я. Її переведення в Ужгород сприяло скликанню у 1645 році Собору православних священників, які проголосили так звану Ужгородську унію.
Наявність у місті гімназії, Ужгородська унія 1646 року, переведення резиденції Мукачівської єпархії до міста та поява тут вищого навчального закладу, який готував священників, зумовили те, що Ужгород розвивався насамперед як культурний та релігійний центр, а з кінця 1770-х років, коли він став столицею Ужанського комітету, він стає й адміністративним центром цього регіону.
Геральдика ужгородської землі
Хоча Ужгород є одним із найдавніших за часом виникнення міст Закарпатської області, адже багато хто вважає, що він був заснований ще в IX столітті, проте його геральдична традиція є досить пізньою. Перші відзнаки у діловодстві міста з’явилося лише у XVI столітті. Найдавніший ужгородська печатка датується 1561 роком. На ній збереглося малорозбірливе зображення гілки із чотирма листками та шестикутної зірки та літер “WNG”. Хоча вчені вважають, що це не “WNG”, а “UNG”, яка пішла від угорської назви річки Уж, на якій стоїть місто або однойменного комітату, столиця якого Ужгород.
Незважаючи на те, що з отриманням печатки Ужгород набув статусу міста протягом другої половини XVII першої половини XVIII століття він розвивався дуже повільно. За даними, на момент 1567 року у місті налічувалося лише 200 жителів. За переписом населення у 1691 році в Ужгороді було 10 вулиць, усі вони розташовувалися на правому березі Ужа, та кількість мешканців не перевищувала 1000 осіб. Заслуговує на увагу і той факт, що незважаючи на скромну загальну чисельність мешканців, у них було порівняно багато ремісників. В описі 1691 поіменно названо 57 майстрів, які були об’єднані у вісім цехів. Був і цех цирульників та хірургів, статут якого дотується 1665 роком. Відома порівняно велика кількість ужгородських цехових гербів, виконаних з великим смаком та майстерністю. Так, герби були у золотих справ майстрів, гончарів, ткачів, ковалів і багатьох інших.
З 1635 року місто почало використовувати іншу печатку з малюнком виноградного куща з трьома лозами та двома гронами. Цей варіант емблеми став в історії геральдики Ужгорода остаточним. Не викликає сумнівів, що зображення на печатці характеризувало Ужгород та його околиці як стародавній центр виноградарства та виноробства на Закарпатті.
У 1767 році в Ужгороді налічувалося лише 311 будинків і 1469 осіб. До кінця XVIII століття кількість будинків становила 479, а через 25 років у 1819 році – 806. Дані 1824 року дають цифру у 6224 мешканців, а через 15 років їх кількість становила лише 8015.
На початку 1880-х років на основі печатки 1635 року для Ужгорода було складено і незабаром затверджено цісарським урядом герб, у якому стародавній символ набув такого вигляду: на червоному щиті розташувався зелений виноградний кущ із трьома лозами та двома золотими гронами.
Двома десятиліттями пізніше герб Ужгорода зазнав незначних змін. Його новий опис датовано 12 грудня 1905 року. Саме тоді Міністерство внутрішніх справ Угорщини у своєму листі переслало до Ужгорода офіційний опис герба: «На блакитному тлі із зеленої землі проростають три виноградні лози, з яких звисають два золоті грона, а з усіх трьох лозин – по одному виноградному листку».
Подальша історія герба Ужгорода
На будівлі міської лікарні у 1913 році було зображено герб, де лози та листя винограду були вилиті з золота. Саме така колірна гама вважається “справжньою”, тобто такою, що відповідає первісному вигляду герба.
24 січня 1984 року затверджено радянський герб Ужгорода. Поле щита стало червоним, були додані серп та молот. Кущ з виноградними лозами, плодами та листям був збережений. Історичний герб Ужгорода «на блакитному тлі три золоті виноградні лози з листям та плодами» було відновлено як офіційний герб Ужгорода 14 червня 1990 року міською радою.