Вчені у будь-якому суспільстві вважаються його елітою. Така професія престижна, люди її цінують, а в самої людини з’являється визнання в суспільстві. І на Закарпатті теж є свої вчені, які народилися тут і виросли. Саме таким вченим і є Маріан Юрійович Токар. Яке життя у цієї людини? Яких успіхів він досяг? І як прийшов до наукової діяльності? Про це йтиметься у статті на iuzhhorod.com.
Навчання та життя Маріана Токаря
Маріан народився 28 квітня 1973 року в Ужгороді. Його батько був учителем у середній школі, виступав за відродження греко-католицької церкви на початку 90-х років. Мати була викладачкою англійської мови в ПТУ №6. Не дивно, що сам Маріан пішов вчитися на викладача.
Маріан Токар з відзнакою закінчив Ужгородську школу №1 імені Тараса Григоровича Шевченка. Після школи хлопець вступив до Ужгородського державного університету на історичний факультет, який у 1996 році теж закінчив з відзнакою.
У 1997 році він розпочинає свою викладацьку діяльність на посаді вчителя історії у школі І–III ступенів села Сторожниця Ужгородського району. Через 3 роки він працюватиме в Ужгородському університеті. Починав він з посади методиста вищої категорії Закарпатського науково-методичного центру освіти національних меншин при Ужгородському національному університеті. У 2002 році він перейшов на кафедру політології, що стало для нього пріоритетнішим напрямком, ніж історія. Спочатку його призначили асистентом. На цій посаді він пропрацював до 2007 року, потім був призначений доцентом. Для підвищення кваліфікації у 2009 році він закінчує факультет “Політолог, викладач суспільних наук” у цьому ж ВНЗ. У 2013 році його призначають професором кафедри. У 2015-2016 роках Маріан став завідувачем кафедри політології та державного управління.
Головні наукові здобутки
Варто сказати, що Маріан Токар є дослідником проблем українського державотворення, вченим у сфері публічного управління, краєзнавцем, журналістом та громадсько-культурним діячем. Він є доктором наук з державного управління, кандидатом історичних наук, а також директором Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики Ужгородського національного університету. Загалом, людина дуже освічена і зробила багато для вивчення української історії, але про це далі.
Крім своєї педагогічної діяльності, Маріан Токар активно намагався займатися своїми науковими дослідженнями. Під чуйним керівництвом професора Миколи Вегеша досліджував тему “Становлення та розвиток політичних партій у 1919-1939 рр.”. Для виконання поставлених завдань Маріан днями пропадав в архіві Закарпатської області, де він обробив безліч фондів, наприклад: “Президія уряду Карпатської України в Хусті.1938-1939 років”, “Президія земського уряду Підкарпатської Русі…”, “Президія Громадянського управління міста Ужгорода, 1920-1928 років”. У цих та багатьох інших фондах чоловік знайшов, як діяли різні політичні партії, їх програмні положення і, що важливіше, їх структуру.
Також вчений провів величезну кількість годин у фондах Закарпатського краєзнавчого музею. Там він зміг знайти документи, які належали політичним партіям. Серед них він зміг відшукати такі: Підкарпатський Землеробський Союз, Партія Незадоволених Автохтонів, Національно-автономна партія, Комуністична партія Чехословаччини та багато менших партій. На цьому вчений не зупинився та продовжив збирати джерела у Центральному державному архіві Чеської Республіки. Там він зміг знайти цінні матеріали у фондах Президії міністерської ради. Також для своєї дослідницької діяльності він зміг отримати доступ до документів, які знаходяться в Архіві Міністерства закордонних справ Чехословаччини
Крім архівних матеріалів, Маріан Токар проаналізував безліч літератури, яка була випущена вже після закінчення Другої світової війни. Автор зміг розкрити передумови та причини активностей розбудови багатопартійності на Закарпатті у досліджуваний період, зміг розкрити цілі та напрямки діяльності політичних об’єднань. Вченому вдалося розкрити характер розвитку проукраїнських, угорських, європейських та німецьких партій краю, а також зміг звернути увагу на ставлення партій до проблеми автономії Підкарпатської Русі, мовного питання, і це лише мала частина тих проблем, про які Маріан Токар говорить у своїй науковій роботі.
Громадська діяльність Маріана Токаря
Маріан Токар є не тільки успішним вченим та викладачем, але й бере активну участь у громадському житті України. Наприклад, протягом усього 2005 року він був першим керівником пресслужби Ужгородського національного університету. Водночас він працював у кількох редакціях газет “Просвіта”, “Ужгородський університет” та “Суспільствознавець”. У 2013 році став редактором просвітницького порталу “ЗаКарпатія”.
Окрім цього, з 2012 року він є головою громадської організації “Агентство досліджень регіонального соціуму ‘Карпатія”. Також у 2020 році отримав посаду голови ГО “Вільний соціум”. Маріана Токаря також обрано головою Коаліції організацій “Закарпаття за дерусифікацію”, яка активно проводить роботу над декомунізацією Закарпатської області. З 2001 року є членом Національної спілки журналістів України.
Також Маріан Токар видав безліч книжок, такі як, наприклад, “За покликом серця”, “Сторожниця. Сторінки історії суспільного та духовного життя” та “Політичні партії Закарпаття в умовах багатопартійності”. До речі, остання книга є найулюбленішою самого автора. Також Токар намагався видати свою збірку віршів. Перша така збірка називалася “Чорно-білі дні”. Але, звичайно ж, найголовнішою в його житті залишається наука, яку він ні на що не проміняє. Тому поезії й книжок, навіть тих, які стосуються наукової діяльності, в нього небагато.
Сімейний стан вченого
Маріан Токар одружився ще в далекому 1994 році з випускницею філологічного факультету Ужгородського національного університету Мирославою Пойдою. З того часу він з нею ніколи не розлучався. Його дружина переважно займається видавничою справою. Подружжя має сина Мирослава, який є професійним економістом. Крім цього, він з радістю допомагає батькові в громадській роботі, зокрема працює модератором веб-сайту ГО “Вільний соціум”.