Вивчати фізичну матерію Землі почали ще у Стародавній Греції. Це було задокументовано у праці філософа Теофраста “Про камені”. Філософ систематизував каміння та коштовності, дослідивши їхню реакцію на нагрівання. У Римській імперії Пліній Старший детально описав практичне застосування багатьох мінералів і металів, пише сайт iuzhhorod.com. Саме ці дві праці вважають причиною зародження такого напрямку як геологія.
Згодом люди бажали знати більше про Землю. Геологія зібрала в себе сукупність наук, які почали вивчати будову планети, речовинний склад, рухи та історію розвитку, а також процеси, що її створили.
Ісламський мислитель Ібн Сіна у XX столітті докладно розповів про появу гір та походження землетрусів. Це було не просте писання, а науково доведені факти, які у підсумку заклали основу подальшого розвитку геології як науки.
В сучасності геологія стала професійною наукою. Існують люди, які готові присвятити себе цій роботі. Такою була і Віра Зайцева, яка за своє довге життя мала багато цікавих професійних моментів, пов’язаних із геологією.
Життя, присвячене Землі
Віра Зайцева залишалася до останніх днів свого життя дуже енергійною людиною, а прожила вона 99 років. У рідному місті її знали й поважали. Лауреатка Державної премії України, кандидатка геолого-мінералогічних наук, головна геологиня Закарпатської ГРЕ, почесна громадянка міста та авторка книги, яку видала у 95 років Віра Зайцева, казала, що попри всі негативні відрізки в долі, життям задоволена.
До Берегового Віра Зайцева приїхала із Кропивницького. В юному віці жінка пережила Другу світову війну. Після її закінчення вирішила стати географом або ж лікарем-стоматологом. Проте на той час відомий український вчений Євген Лазаренко, який був ректором Львівського державного університету імені Івана Франка, наполягав на геологічному факультеті, адже і сам був геологом. Так географічний напрямок навчання був змінений.
Після закінчення навчання на Віру Зайцеву чекав розподіл на роботу. Доля занесла Зайцеву в мальовниче Закарпаття. Тут вона починає свою професійну діяльність. На початку 60-х років минулого століття Віра Зайцева знаходить на території мужіївських гір (поблизу Берегового) золото, а у самому місті Берегова знаходить джерело з термальною водою.
Серед відкриттів Віри Зайцевої й ртутне родовище “Боркут” у Вишкові. За це відкриття геологиня отримала союзний орден Леніна у 1966 році. За своє життя у відомої на Закарпатті геологині на рахунку понад 200 знайдених родовищ.
Мужіївський золоторудник
Золото на мужіївському золоторуднику добували з давніх-давен. Існували навіть записи про те, що у Середньовіччі лише турки за 200 років добули та вивезли з Мужієва понад 20 тонн жовтого металу.
Навколо мужіївського золота існує й багато легенд. У народі кажуть, що навіть корона угорського короля Іштвана має в собі частинки металу із закарпатських країв. Звичайно ж, підтверджуючих фактів немає, і тому це все лишається на рівні народних легенд.
У 1950-х роках геологічну розвідку на чолі із Вірою Зайцевою розгорнули поблизу Мужієва. Під час цієї місії було знайдено запаси золота, за що геологи отримали державні премії, а влада офіційно затвердила це місце як родовище. Дослідження показали, що основними мінералами у родовищі є кварц, каолініт та дикіт.
Вже з часів незалежної України до мужіївського золоторудника була прикута особлива увага. Навіть було створено мужіївську фабрику-рудник. У 1999 році за перший рік роботи фабрики видобули лише 12 кілограмів золота. В наступному році 136 кілограмів. У 2001 році та у 2002 році було видобуто 76 кг та 16 кг відповідно. У 2004 році – 161 кг, а у 2005 році – 182 кг золота.
З деяких джерел повідомляється, що у межах родовища знаходиться 55 тонн золота та 1 мільйон тонн цинку та свинцю. Загальна оцінка усіх металів дорівнює майже 3,8 млрд доларів.
Термальні води
Віддають належне Вірі Зайцевій й у відкритті термальних вод, адже після чергової експедиції було виявлено джерело із такою водою. З того часу на території міста відкрили спеціальні лікувальні заклади, адже завдяки своєму хімічному складу вода має неабиякі властивості.
Згідно з дослідженнями було встановлено, що на території міста Берегове у землі були виявлені інтрузивні гірські породи, які утворились внаслідок вулканічної активності. Саме через це підземна вода має безліч корисних сполук. Термальні джерела беруть свій початок з глибини у 1200 метрів, а на поверхню вода дістається у теплому вигляді (в середньому температура води сягає 40-50 градусів).
Вода насичена сірководнем, хлоридами, гідрокарбонатами, натрієм, магнієм, калієм, йодом, фтором, оксидом кремнію. Усі ці мінерали позитивно діють на організм та лікують від багатьох хвороб.
У Береговому працюють оздоровчі комплекси із термальною водою. Люди зі всієї України приїжджають в це місто, аби вилікувати артрити, артрози, остеохондрози та інші неврологічні хвороби. Також термальну воду радять і для покращення кровообігу в судинах.
Геологічне містечко
Віра Зайцева, приїхавши на Закарпаття, стала свідком будівництва цілого геологічного містечка. Розбудовувати такий район почали у 1950-х роках. Тут діяла і розвідувальна експедиція ГРЕ, яку згодом очолила Зайцева.
За кілька років до Берегового приїхало дуже багато молодих геологів. Лише у підпорядкуванні Віри Зайцевої їх було 1500 працівників. Для них було споруджено житло поблизу адмінбудівлі експедиції. Загалом містечко налічувало майже 50 двоповерхових та триповерхових будинків, де проживали лише геологи.
У сучасності експедиція вже не функціонує, а містечко перетворилося на проспект Геологів через історичність району. У квартирах вже менше геологів, адже частина із них виїхала, а частина померла. Віра Зайцева прожила у містечку геологів все своє життя і нікуди не бажала переїжджати.
Авторка книги у 95
Віра Зайцева зізнавалася, що свою автобіографічну книгу бажала надрукувати вже давно. Спочатку не було часу, а згодом вже і фінансові можливості були не ті. Та мрії все ж таки мають здійснюватися. У 2018 році Віра Зайцева презентувала у Береговому свої спогади у книзі під назвою “Віра у надра Закарпаття”. Як виявилося, це була лише перша частина історій із життя, а вже у 98 років Віра Зайцева видала і другу частину спогадів.
Геологічне життя в книзі описане зсередини. Найбільше авторка згадує частину свого життя, працюючи головною геологинею Закарпатської геологічної експедиції. Це припадає на період з 1966 року по 1975 рік.
Крім свого життя, Віра Зайцева згадує в книзі й про провідних геологів міста, які вклали у розвиток геології частину свого життя. Не забула описати й зустрічі з міністрами геології СРСР, а також про занепад геологічної справи у місті Берегове та закриття геологічної експедиції.
Пам’ять про Віру Зайцеву
Померла Віра Зайцева у 2021 році. Їй було 99 років, але, попри поважний вік, вона була активною жінкою. Сусіди згадували, як Віра Миколаївна могла не користуватися громадським транспортом, а вирушити до центра міста пішки (а це приблизно 3 кілометри).
Вже через рік, на честь 100-річчя з дня народження відомої геологині, у місті провели урочисті заходи, де зібралися геологи, історики та знайомі Зайцевої.
Геологія для Віри Миколаївни була на першому місці, і все своє життя вона присвятила саме їй. За своє земне життя пані Зайцева внесла потужний вплив на виробничу, наукову та громадську діяльність не лише у Береговому, а й на Закарпатті в цілому.