Ужгород, як і вся Закарпатська область, славиться на всю Україну своєю кавою та кав’ярнями. Це справді дуже цікавий феномен, проте мало хто пам’ятає, що такий модний напій став настільки масовим явищем не так давно, як здається. В Ужгороді та й по всій Україні напій можна вважати молодим, адже в країні кавові зерна банально не ростуть, а ввозяться з-за кордону. Який шлях пройшов цей напій, щоб дістатися Ужгорода? Що було до нього? І чому цей напій особливо популярний в місті? Про це і йтиметься у статті на iuzhhorod.com.
Звідки з’явилася кава на Закарпатті?
Достеменно невідомо, звідки кава з’явилася на Закарпатті. Історики припускають, що закарпатців познайомили з цим чудовим напоєм турки, ще в ті далекі часи, коли Закарпатська область входила до складу Угорщини. Згодом вживання цього напою стало синонімом до слова розкіш, тому що каву в ті далекі часи пили лише аристократи. Першими такими кавоманами вважаються елітні родини Закарпаття, такі як Перени, Долгаї, Ілошваї та Другетіви. Люди із закарпатських сіл не куштували цей напій до кінця 60-х років XX століття, а називали його зовсім інакше, а саме “кавіль”.
Закарпатські люди, переважно бідні верстви населення довідалися, що таке кава від чехів та угорців, адже саме серед інтелігенції цих народів особливо любили каву. Але цей самий “кавіль” не був просто кумедною назвою для кави, селяни робили свій ячмінний напій. Він був у рази дешевшим за справжню каву, але люди все одно досить рідко її вживали. У цю ячмінну каву багато хто додавав цукор і молоко. Найбільшими фанатами цього напою були діти.
Дочка першого ужгородського мера Петра Сови Світлана з усіма подробицями розповідала про чехословацький період Закарпаття. Вона говорила, що до приходу чехословацької влади серед ужгородської інтелігенції особливо кава не була поширена. До цього серед жінок було модно пити чай, а чоловіки зазвичай ходили у виноробні чи ресторани, де пили вино із газованою водою. Каву вживало вузьке коло людей, а кав’ярень майже не було.
Як готувалася ячмінна кава?
Спочатку ячмінну каву селяни на Закарпатті готували самі, а згодом купували пачки з домішкою цикорію. Для приготування стандартної ячмінної кави, зерна спочатку підсмажували на пательні до коричневого кольору, потім перемелювали в борошно. Одну-дві чайні ложки ячмінного борошна кидали в кавник, або якщо його не було, в каструлю. Воду в кухонному начинні кип’ятили 2-3 хвилини, а після додавання до неї ячмінного борошна постійно перемішували. Напій знімали з печі, давали трохи настоятися і в кінці на свій смак додавали цукор і молоко. Вже зараз багато медиків говорять про величезну користь такого напою, адже смажені злаки добре діють на організм людини. Звичайно ж, на той час закарпатці навіть не підозрювали про це.
Може скластися враження, що лише на Закарпатті вживали кавовий замінник, але це не так. У всіх регіонах України, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі та багатьох інших країнах селяни банально не могли дозволити собі такий дорогий заморський напій, тому хитрували як могли. Десь його готували з ячменю, десь із буряків, десь із насіння груші, а десь навіть примудрилися варити дешеву каву із жолудів.
Безперечно, на Закарпатті були села, які навіть такого кавового сурогату не пробували до 70-х років XX століття. Там більше були в вжитку мінеральна вода та вино. Але їх було небагато, тому сказати про них нема чого.

Справжній клуб для інтелігенції
Багато з тих, хто жив у середині XX століття, зазначають, що в Ужгороді мода на каву пішла з кафе “Білочка” та “Золотий ключик”. Багато хто зі старшого покоління закарпатців неприховано ностальгують за “Золотим ключиком”, який вважався легендарним місцем відпочинку городян. Це кафе розташовувалося прямо в центрі міста – на перехресті нинішніх вулиць Волошина та Корзо. Там були просто величезні черги за міцною кавою у маленьких горнятках.
Саме в цьому місці й народилася закарпатська любов до кави, яка вже стала для всіх повсякденністю. Був навіть період, що до Ужгорода приїжджали цілі родини зі Львова, лише для того, щоб скуштувати чудову каву. Ціна у 70-х роках на міцний напій у “Золотому ключику” була лише 7 копійок, за цукор брали ще 2 копійки. Інші напої були взагалі непопулярні. Зате кава розходилася на ура! Люди могли взяти відразу 7 порцій, бо відвідати “Золотий ключик” і не зустріти там знайоме обличчя, яке б хотілося почастувати кавою, було просто неможливо. Це кафе було своєрідним клубом, де збиралася переважно однакова клієнтура: вчителі сусідніх шкіл, викладачі з університетів, чиновники, медики, студенти – тобто всі люди вищого суспільства.
Сісти хоч десь у кафе було нереально, адже місця біля великих столиків були стоячі. Але попри це, каву там пили дуже довго, зустрічаючи все нових та нових знайомих. Найбільші черги у кафе були у 80-х роках XX століття, коли в СРСР розпочався дефіцит цього напою. Залишилися навіть записи, які говорять про те, що кафе продавало 1500 порцій на день! Але, на жаль, “Золотий ключик” давним-давно закрився в Ужгороді, і що найкумедніше, ніхто навіть не знає чому. Це сталося в 1992 році, але про цей легендарний клуб для любителів кави нагадує металевий ключик, що розташований на вулиці Волошина.

Чи смачну каву ужгородці роблять у себе вдома?
Більшість ужгородців готують каву самостійною. Звичайно ж, невелика кількість людей має кавові машини. Для більшості містян знаряддям для приготування кави є звичайна кавоварка, чашка та окріп. І так, більшість ужгородців задоволені своєю домашньою кавою. За статистикою це відбувається ще й через те, що вони беруть найпростішу в приготуванні каву, а саме американо. Купляють зазвичай мелену, щоб не втрачати ні часу, ні сил на перемелювання кави.
Звичайно ж, не можна казати про всіх ужгородців. В кожної людини свій смак, а тому в кожного є вподобання в приготуванні, придбанні того чи іншого виробника і вибору улюбленої кави. Ніяк не можна нав’язати чи переконати людину, що якась кава несмачна, якщо це його найулюбленіша.

Скільки кави п’ють ужгородці?
За статистикою, ужгородці випивають приблизно 3-4 порції кави на день. Великі ужгородські кав’ярні продають приблизно 150 порцій кави в день, маленькі — близько 50. Дорослі відвідувачі майже у 100% випадків обирають серед напоїв саме кавові. В магазинах та на заправках, де встановлені кавові машини, каву купує третина всіх відвідувачів. Людей же, які забігають в магазин просто за чашечкою еспресо, взагалі не заносять в статистику. Ужгородців взагалі не бентежить, що майже на кожному шляху в них стоять кавові машини і кав’ярні, а от приїжджі просто в шоці від кількості кави в Ужгороді.