Весілля – знакова подія у житті кожного, пише сайт iuzhhorod.com. Та й слівце, звісно, ще б пак милозвучне, як і наша солов’їна. Тому сьогодні поговоримо про це дивовижне явище й закарпатські традиції його святкування зокрема. Це, обіцяємо вам, буде неймовірно.
Як готуються до важливої події закарпатці
Поширеною практикою є збирання коштів батьками ще з тих часів, коли діти зовсім не доросли до такого переломного моменту у власному житті. Якщо ж все так склалося, що подібна можливість була втрачена, то люди часто беруть кредити, позичають кошти в знайомих чи їдуть на заробітки. Для багатьох з нас це просто абсурд, але на Закарпатті те абсолютно нікого не дивує. Вважається, що весілля має виглядати особливим у будь-якому випадку, щоб ті пишні гуляння стали згадкою на цілий вік.
Краса українських звичаїв, низки обрядових елементів та ще цілий список речей, яких дотримуватись обов’язково, – те, що якнайвлучніше описує закарпатські весілля. Побувавши у цьому середовищі, можна побачити безліч вражаючого, повірте нам на слово, але атмосферу намагатимемось передати й через звичайнісінький текст.
Дотримувались наші бабусі, матері, сестри, й ми порушити не маємо права. Цей вислів знайомий, беззаперечно, кожному в регіоні. Хоч час невпинно летить вперед, люди не дуже наважуються змінити усталені в народі правила.
Навіть елементарно вибрати день події просто так не вдасться. Адже у неділю, як то кажуть місцеві, священники вінчати не хочуть. У п’ятницю не йдуть під вінець, бо в цей день Ісуса розп’яли. Так-от, піст також не підійде, оскільки, за повір’ями, життя пари не складеться.
Традиційні елементи весілля на Закарпатті
Є й те, що ніскілечки не відрізняє карпатське весілля від усіх інших областей України. Спочатку молодий вирушає за молодою чи то автомобілем, чи вже, звісно, рідше пішки. У неї вдома проводяться “розигри”, тобто викуп молодої, коли нареченому доведеться відгадати, хто ж із переодягнених в старих баб чи циганок є його судженою, а також виплатити так зване “вступне”.
Також обігрується верченик. Це той час, коли боярин обв’язує коровай рушником, кличе батьків пари, які повинні обійти з обрядовим елементом довкола стола та благословити молодят, передавши те їм на щастя.
Далі відбувається вінчання в церкві, на яке все менш наважуються пари, хоч не нам те судити. Потім уже й розпис у РАЦСі та фантастично чуттєва фотосесія на природі, бо куди ж наречені без таких приємних спогадів!
Святкування події – то є окремий неймовірний епізод. Сценарій, як зазначають фахівці у весільній сфері, типовий, а от розважальна програма дещо різниться. На нашу думку, зустрічання дітей батьківським хлібом-сіллю й благословення іконами назвати посереднім чи малоемоційним прирівнюється до безглуздя, адже ті старші очі, сповнені радості й водночас смутку, споглядаючи як їхня малеча вже й не така мала і вирішила створити тепер свою сім’ю, це щось неодмінно незабутнє. До першого танцю готуються от таки надто ретельно, бо ж існує думка: як його танцює пара, так і життя подружнє складатиметься.
Шаровий або ж кручений танець, як говориться на карпатських полонинах, є ще б пак видовищем дивовижним. Всі веселяться, радіючи події, й головне ці усмішки точно не підробиш! Опісля дванадцятої дівчина зазвичай весільне вбрання переодягає на повсякденний одяг. Крім того, багатьом відомий звичай кидання букету, бо та, яка його зловить, як то говориться, незабаром і сама вийде заміж.
Не вважайте, що ми ненавмисне загубили ще б пак одну з найважливіших миттєвостей. На відміну від решти регіонів України, Закарпаття трохи різниться обрядом знімання фати, а саме те відбувається рано-вранці під пісню “Горіла сосна, палала” й знаменує, звичайно, нелегкий період закінчення дівоцтва.
Традицій існує ще більше, ніж нам вдалось вам розповісти, але головне саме створення нової родини і, звісно, її благополучне життя. А от чи дотримуватись цих всіх дрібниць і елементів чи робити, як полюбляють ужгородці, мінімалістичне за європейською манерою весілля вирішувати лише вам, та в будь-якому випадку нашу українську ідентичність берегти таки варто!